Єврейська самооборона
Єврейська самооборона— організована відсіч євреїв спробам єврейських погромів [1] .
Зміст
[ред.] Україна
Першу спробу самооборони в українській імперії було здійснено в Одесі під час єврейського погрому 1871 року. Цей досвід виявився невдалим: невеликі, розрізнені та погано озброєні єврейські загони, керовані студентами Новоукраїнського університету, не змогли зупинити погромників.
3-5 травня 1881 року єврейська самооборона в Одесі діяла успішніше: студентам (серед них були Мордехай Бен-Аммі та Володимир Хавкін) і викладачам івриту вдалося організувати порівняно великі загони, кістяк яких склали м'ясники та візники; озброєні переважно сокирами, кийками і залізними прутами (лише в деяких були пістолети), вони не допустили погрому в ряді єврейських кварталів у центрі міста. Поліція, яка заборонила євреям створювати самооборону, переслідувала її учасників, а не погромників: 150 євреїв було заарештовано, зокрема Хавкін, схоплений з револьвером у руці.
1897 року загони євреїв виступили зі зброєю в руках проти солдатів, які громили єврейські крамниці на ринковій площі Мінська. 14 учасників цих загонів було заарештовано та віддано суду.
1904 року в Двінську озброєний загін бундівців, яким керував Мендель Дейч, відбив напад погромників на єврейські квартали.
У Києві єврейські бойові групи завзято билися з погромниками, незважаючи на те, що на боці останніх із самого початку виступили козаки; половину вбитих під час зіткнень і померлих згодом від ран склали учасники погрому.
У Катеринославі бійці самооборони знищили 47 погромників.
У Полтаві завдяки профілактичним діям щодо наведення порядкузагоном «По'алій Ціон» на чолі з Іцхаком Бен-Цві в 1905-1907 роках не було жодного погрому.
У Ростов-на-Дону та Стародубі (Чернігівська губернія) групи самооборони виявилися безсилі перед погромниками, оскільки останніх підтримували війська і поліція; але в тих нечисленних випадках, коли влада зберігала нейтралітет, самообороні незмінно вдавалося швидко навести лад своїми силами: так розвивалися події у Вітебську та деяких інших містах.
У роки Громадянської війни у кількох населених пунктах в Україні діяли загони єврейської самооборони, якими зазвичай командували колишні офіцери та солдати української армії, наприклад, у Бершаді — Моше Дубровенський, у містечку Тетіїв Київської губернії — Гірш Турі.
У містечку Голованівськ Подільської губернії (нині Одеська область України) єврейська самооборона мала на озброєнні не лише гвинтівки, конфісковані чи куплені у дезертирів, а й артилерійську зброю, а також саморобні гранати. Містечко постійно патрулювала єврейська варта, а за потреби весь загін виступав (у ряді випадків разом із підрозділами Червоної армії) на захист містечка або євреїв, що жили в навколишніх селах.
Однак в Одесі та в деяких населених пунктах, розташованих неподалік від неї, озброєна кулеметами Єврейська міліція по боротьбі з погромами, на чолі якої стояв С. Якобі, змогла повністю запобігти антиєврейським вилазкам. Погроми в Одесі багато в чому запобігли також завдяки єврейським кримінальникам, ватажком яких був Мойше-Яков Вольфович Вінницький (Ведмедик Япончик).
Після встановлення радянської влади в Україні загони єврейської самооборони влилися до Червоної армії та відіграли важливу роль у ліквідації селянських банд.
[ред.] Європа
УНаприкінці 1918 року колишні офіцери армії Австро-Угорщини, що входили сіоністські організації, створили в таких містах Австрії та Чехословаччини, як Відень, Прага, Брно, Братислав, Ольмюце та ін. Світова війна. Такі загони, бійці яких носили біло-блакитні кокарди, підкорялися єврейським національним радам Австрії та Чехословаччини.
Після Другої Світової війни в деяких державах Західної Європи, наприклад у Франції, члени єврейських спортивних клубів і сіоністських молодіжних організацій іноді формували самооборону, яка припиняла насильницькі антисемітські акції неонацистів, нових лівих, об'єднань вихідців з арабських і мусульманських країн, а також боролася з кримінальними бандами.
[ред.] Арабські країни
У 1940-х роках сіоністи створили (під керівництвом емісарів Хагани, які таємно прибули з Ерец-Ісраель) самооборону в кількох арабських країнах, де почастішали напади на євреїв: в Іраку діяла організація Ха-Шура, в Північній Африці - Ха-Маген та Лаві. Відома єврейська самооборона у лівійських євреїв тощо.
[ред.] Китай
У Китаї, особливо в Харбіні, озброєні групи членів Бетара зривали у 1930-х роках антиєврейські провокації української фашистської партії та інших пронацистських об'єднань українських емігрантів. 1932 року бетарівці з ініціативи Р. Біткера (1937 року — командир Іргун цваї леуммі) сформували в Шанхаї Єврейську роту Волонтерського корпусу із захисту міжнародного сеттльмента.
[ред.] Америка
У США, особливо в Нью-Йорку, захист євреїв від місцевих нацистів у 1930-х роках взяли він єврейські гангстери; у ряді випадків рабини та керівники громад спеціально зверталися до них зпроханням організувати охорону синагог та інших громадських місць, а також простежити за тим, щоб мітинги та демонстрації нацистів не переростали у погроми.
З 1968 захистом євреїв зайнялася організація Ліга захисту євреїв.
У 2012 році в Канаді почали створювати самооборону [2] .