Епітеліальна тканина – походження та загальні ознаки будови

Епітеліальні тканини, абоепітелій, утворюють зовнішні та внутрішні покриви організму, а також більшість залоз.

Розвивається з усіх трьох зародкових листків:

  • зектодерми (епідермальний тип)-багатошаровий і багаторядний епітелій, виконує захисну функцію;
  • зентодерми(ентеродермальний тип)- одношаровий циліндричний епітелій, здійснює процес всмоктування речовин;
  • змезодерми(цілонефродермальний тип)—одношаровий плоский епітелій, виконує бар'єрну та екскреторну функції;

Загальні структурно-функціональні особливості епітеліальних тканин:

  • завжди розташовуються пластами;
  • завжди розташовуються на базальній мембрані;
  • не містять кровоносних та лімфатичних судин
  • має полярне диференціювання на апікальний та базальний полюс;
  • мають високу регенераторну здатність;
  • є переважання клітин над міжклітинною речовиною або навіть її відсутність.

Структурні компонентиепітеліальної тканини:

  • епітеліоцити -основні структурні елементи епітеліальних тканин. Розташовуються в епітеліальних пластах впритул і пов'язані між собою різними типами міжклітинних контактів: простими; десмосомами; щільними; щілинними (нексусами);
  • базальна мембрана -складається з тонких колагенових фібрил та аморфної речовини (матрикса), що складається з утліводно-білково-ліпідного комплексу.

Морфологічна класифікація покривних епітеліїв:

  • Одношаровий - всі клітини лежать на базальній мембрані:
  • одношаровий однорядний - всі клітини однакові, ядра лежать на одному рівні:
  • плоский - мезотелій, ендотелій,
  • кубічний – ниркові канальці, вивідні протоки,
  • призматичний – збиральні трубочки, жовчний міхур
  • одношаровий багаторядний - клітини різні, ядра лежать на різних рівнях:
  • Каємчастий - тонкий кишечник
  • війчастий – повітроносні шляхи, маткові труби
  • багатошаровий - на базальній мембрані лежить лише один шар клітин, інші над ним:
  • багатошаровий плоский ороговіючий - епідерміс
  • багатошаровий плоский неороговуючий - стравохід, піхва, рогівка, ампулярна частина прямої кишки
  • перехідний — форма клітин епітелію залежить від функціонального стану органу - сечовідвідні шляхи

    • Функції епітеліальної тканини:

    • захисна - бар'єрна;
    • секреторна;
    • екскреторна - виділяє ряд речовин;
    • всмоктувальна – епітелій ШКТ, порожнини рота.

    2. Залізистий епітелій. Типи секреції. Морфологічна класифікація екзокринних залоз. Порівняльна характеристика екзо- та ендокринних залоз.

    Залізистий епітелій утворює переважну більшість залоз організму іскладається:

    • із залізистих клітин – гландулоцитів;

    Класифікація залоз

    • За кількістю клітин:
    • одноклітинні (бокалоподібна залоза);
    • багатоклітинні - переважна більшість залоз.
  • За способом виведення секрету із залози та за будовою:
  • екзокринні залози - маютьвивідна протока;
  • ендокринні залози - не мають вивідної протоки і виділяють инкрети (гормони) в кров і лімфу.
  • Поспособу виділення секрету із залізистої клітини:
  • мерокринові - виділяючи секрет не руйнуються (потові та слинні залози)
  • апокринові - виділяючи секрет частково руйнуються (молочна залоза, потові залози пахвових западин)
  • голокринові - виділяючи секрет повністю руйнуються (сальні залози)
  • За складом секрету, що виділяється:
  • білкові (серозні);
  • слизові;
  • змішані білково-слизові;
  • сальні.
  • За джерелами розвитку:
  • ектодермальні;
  • ентодермальні;
  • мезодермальні.
  • За будовою:
  • Прості – вивідна протока не гілкується;
  • Складні - вивідна протока гілкується;
  • Розгалужені – кінцеві відділи розгалужуються;
  • нерозгалужені. - кінцеві відділи не гілкуються
  • трубчасті – кінцевий відділ має форму трубочки
  • альвеолярні – кінцевий готель має форму мішечка

    • Ендокринні залози – складаються з секреторних кінцевих відділів, які рясно кровопостачаються; вивідних проток немає; синтезують гормони, виділяють у кров

    Екзокринні залози складаються з кінцевих (секреторних) відділів та вивідних проток. Утворюють секрети, які виділяють на поверхню тіла або порожнину внутрішніх органів.

    Вивідні протоки залоз з локалізації ділять на внутрішньодолькові та міждолькові

    Фази секреторного циклу залізистих клітин:

    • поглинання вихідних продуктів секретоутворення;
    • синтез та накопичення секрету;
    • виділення секрету (за мерокриновимабо апокринового типу);
    • відновлення залізистої клітини.

    Сполучні тканини. Класифікація. Роль фізико-хімічних особливостей міжклітинної речовини у визначенні функціонального значення різновидів сполучних тканин.

    Сполучні тканини іменуються такожтканинами внутрішнього середовища абоопорно-трофічними тканинами.

    У поняттяз'єднувальні тканини об'єднуються неоднакові за морфологією та виконуваними функціями тканини, але володіють деякими загальними властивостями і розвиваються з єдиного джерела—мезенхіми.Незважаючи на подібність у будові та розвитку різних підгруп сполучної тканини, вони суттєво різняться між собою, і перш за все по будові міжклітинної речовини від рідкої – кров і лімфа до щільної – хрящова тканина і навіть мінералізованого – кісткова тканина. Цими структурними особливостями зумовлені їх функціональні відмінності.

    Структурно-функціональні особливості сполучних тканин:

    • внутрішнє розташування в організмі;
    • переважання міжклітинної речовини над клітинами;
    • різноманіття клітинних форм;
    • загальне джерело походження – мезенхіма.

    Функції сполучних тканин: трофічна (метаболічна); опорна; захисна (механічна, неспецифічна та специфічна імунологічна); репаративна (пластична).

    Класифікація сполучних тканин:

    • власне сполучні тканини:
    • волокнисті - пухка, щільна (оформлена та неоформлена);
    • спеціальні – ретикулярна, жирова, слизова, пігментна;
  • скелетні тканини:
  • хрящові - гіалінова, еластична,волокниста;
  • кісткові - пластинчаста, грубоволокниста, дентин.

    • Міжклітинна речовина сполучної тканини є в основному продуктом діяльності фібробластів, імістить такі структурні компоненти:

    • основна, або аморфна, речовина;

    Основне, абоаморфне, речовинаскладається:

    • збілків:колаген; альбуміни; глобуліни;
    • вуглеводів,які представлені полімерними формами, в основному глікозамінгліканами: i

    Вуглеводні компоненти, утворюючи довгі полімерні ланцюги, здатні утримувативодуу різній кількості залежно від якості вуглеводного компонента. Відповідно до цього аморфна речовина може бути більш менш щільною (у формі золю або гелю), що визначає іфункціональну роль даного різновиду сполучної тканини:вона забезпечує транспорт речовин з сполучної тканини до епітеліальної тканини і назад, у тому числі транспорт речовин із крові до клітин та назад.

    Волокнистий компонент міжклітинної речовини сполучної

    тканинипредставлено такими типами волокон:

    • колагенові -мають високу міцність і малу розтяжність, не гілкуються, при поміщенні у воду набухають, при знаходженні в кислотах і лугах збільшуються в об'ємі і коротшають на 30%.
    • еластичні -здатністю розтягуватися та скорочуватися, але незначною міцністю; стійкі до кислот та лугів, при зануренні у воду не набухають
    • ретикулярні -ретикулярні волокна тонші за колагенові, мають слабовиражену поперечну смугастість. Розгалужуючись і анастомозуючи, вони утворюють дріб'язковімережі.
    1. Морфофункціональні особливості власне волокнистих сполучних тканин. Методи дослідження сполучних тканин.

    Рихла волокниста сполучна тканина є практично у всіх органах,утворює строму, шари та прошарки, супроводжує кровоносні судини.

    Морфологічні особливості,що відрізняють пухку волокнисту сполучну тканину:

    • різноманітність клітинних форм (9 клітинних типів);
    • переважання у міжклітинній речовині аморфної речовини над волокнами.

    Функції пухкої волокнистої сполучної тканини:

    • опорна – утворює строму паренхіматозних органів;

    • захисна - неспецифічна та специфічна (участь в імунних реакціях);

    • депо води, ліпідів, вітамінів, гормонів;

    Клітинний склад:

    • Фібробласти — утворюють міжклітинну речовину шляхомсинтезу та виділення в міжклітинне середовищебілків — колагену та еластину, а також глікозамінгліканів, з яких позаклітинно здійснюється утворення різних типів волокон та аморфного речовини;
    • фіброцити

    клітини відростчастої форми, що містять у цитоплазмі пігментні включення - меланін.

  • Адвентиційні клітини локалізуються в адвентиції судин. Мають витягнуту та сплощену форму.
  • Лейкоцити (лімфоцититанейтрофіли) — клітини крові, в нормі обов'язково в різних кількостях містяться в пухкій волокнистій сполучній тканині. Виконуютьзахисну функцію.

    • Щільна волокниста сполучна тканина характеризується переважанням волокон над матриксом і клітинами. Якщо волокна йдуть упорядковано – оформлена; якщо волокнапереплітаються – неоформлена. За хімічним складом волокон розрізняють колагенову, еластичну.

    Щільна оформлена колагенова тканина – сухожилля

    Щільна оформлена еластична - зв'язки

    Щільна неоформлена колагенова – сітчастий шар дерми

    Методи дослідження сполучних тканин.