Доля чемпіонів України 1993 року у складі московського «Динамо»

Напередодні вирішальних стадій розіграшу Кубка Гагаріна ми запускаємо серіал про долі гравців, які ставали чемпіонами України з 1993 по 2008 рік. Відкриває його московське «Динамо», яке стало чемпіоном Міжнаціональної хокейної ліги за підсумками сезону-1992/93. Столична команда під керівництвом Петра Воробйова виграла обидва етапи та починала плей-офф у статусі фаворита. За весь кубковий шлях динамівці зазнали лише однієї поразки – від челябінського «Трактора» у півфіналі. Інші стадії підопічні Воробйова завершили сухими перемогами, у тому числі фінальну серію з тольяттинською «Ладою». Цікаво, що жоден із гравців «Динамо» не увійшов до десятки найкращих бомбардирів турніру, а от у символічну збірну чемпіонату потрапили захисник Сергій Сорокін та нападник Олексій Яшин.

Ільдар Мухометов

Виступав за "Динамо" до кінця 90-х, заглянув на один сезон до Німеччини, після чого кар'єра гравця поступово пішла на спад. Мухометов закінчував у «Барисі» і там же вперше спробував себе як функціонер. За три роки він пройшов шлях від спортивного директора астанінського клубу до генерального менеджера «Адмірала», де працює досі.

Сергій Поляков

Був змінником Мухометова, відігравши 8 матчів у регулярному чемпіонаті, після чого ще один сезон вважався у «Динамо». У середині 90-х засвітився у «Сєвєрсталі», після чого повернувся до рідної Латвії.

Владислав Бульїн

У середині 90-х пробував себе за океаном, пізніше виступав у Німеччині, але більшу частину кар'єру Бульїн провів на батьківщині. Крім «Динамо» Владислав запам'ятався грою за «Ладу» та «Магнітку», завоював репутацію одного з найжорсткіших захисників тогочасної Суперліги. З 2012 рокупрацює тренером. За цей час був головним тренером та помічником у різних клубах Вищої ліги. Цього сезону обіймає посаду асистента головного тренера в «Торпедо» з Усть-Каменогорська.

Сергій Гончар

Відіграв ще один сезон за «Динамо», після чого вирушив до НХЛ, де провів блискучу кар'єру. Сергій Гончар встановив багато рекордів для українських захисників, які виступали у найсильнішій лізі світу. Займає 16-те місце за результативністю серед захисників у всій історії НХЛ. Гончар п'ять разів брав участь у Матчах зірок НХЛ, має у своїй колекції по дві медалі чемпіонатів світу та Олімпіади (і жодного золота), а у 2009 році став володарем кубка Стенлі з «Піттсбургом». Вже другий рік працює тренером із захисників у «Пінгвінз». Нещодавно відмовився від посади головного тренера "Салавата Юлаєва".

Сергій Гончар встановив багато рекордів для українських захисників, які виступали у найсильнішій лізі світу.

Дарюс Каспарайтіс

На той момент уже був олімпійським чемпіоном у складі збірної СНД. Загалом за кар'єру Дарюс Каспарайтіс зіграв на чотирьох Олімпіадах, а ось чемпіоном світу так і не став. У НХЛ провів трохи менше 1000 матчів і своєю пристрастю до силових прийомів заробив прізвисько Недружнє Приведення. Був одним із найжорсткіших українських захисників у найсильнішій лізі світу, 2007 року приїхав до СКА, а завершив кар'єру через травми. Останні три роки пограє у чемпіонаті Литви, проводячи за сезон по кілька матчів. Цього року 44-річний литовець, який все життя виступав за збірну України, отримав право грати за національну команду рідної країни.

Олександр Карповцев

Був серед динамівців, які стали чемпіонами світу 1993 року у складі збірної України. Під час наступного сезону поїхав до НХЛ і з ходу вигравКубок Стенлі у складі "Рейнджерс". Загалом провів за океаном 12 сезонів, зігравши ще за «Динамо» під час локауту. Після остаточного повернення в Україну грав за «Сибір», «Авангард» та «Локомотив». Тренерську кар'єру розпочинав у Казані, де допомагав Зінетулі Білялетдінова. 2010 року повернувся до Ярославля, увійшовши до тренерського штабу «залізничників», а через рік загинув в авіакатастрофі під Туношною.

Олександр Юдін

Не плутати з іншим Олександром Юдіним – спартаківцем та знаменитим тафгаєм. Динамівський Юдін народився у Мінську, а 1992 року став чемпіоном світу серед молоді у складі збірної СРСР. Сезон-1992/193 він розпочинав за океаном, але повернувся до «Динамо» і став чемпіоном країни. За свою кар'єру встиг трохи пограти в Італії, ще раз спробував себе у мінорних лігах Північної Америки, а 2003 року повісив ковзани на цвях.

Сергій Сорокін

Після чемпіонства з "Динамо" вигравав чемпіонат світу, побував на Олімпіаді-1994 і ставав чемпіоном Німеччини. Крім того, Сорокін як гравець побував в АХЛ та італійській лізі. Працював у СДЮШОР «Динамо», тренував «Капітан» зі Ступіно, а з 2012 року працює у незалежній московській школі «Північна зірка».

Олег Шаргородський

Наступного року після чемпіонства з «Динамо» отримав запрошення на Олімпіаду в Ліллехаммері. Відразу після цього поїхав до Північної Америки, зірок з неба не вистачав і за збірну України надалі не виступав. 2002 року провів непоганий сезон за «Авангард», але вже за два роки завершив професійну кар'єру. Був тренером аматорської команди ГБДР. У 2016 році брав участь у суперфіналі Ліги Легенд.

Дмитро Філімонов

Перм'як Дмитро Філімонов у складі «Динамо» виграв три чемпіонські титули, з'їздив на Кубок Канади, усередині 90-х пограв за кордоном, але більша частина його кар'єри була пов'язана все ж таки з рідним «Молотом-Прикам'є». У Пермі він грав до 2006 року, а після закінчення кар'єри намагався займатися бізнесом.

Володимир Крамський

Ще до того, як перейти в «Динамо» і виграти зі столичним клубом чемпіонство, уродженець Рязані виступав в Естонії та Латвії. Не менш екзотично розвивалася його кар'єра після виходу з московського клубу. Крамський пограв у Швеції і аж на чотири роки затримався у Японії. Після закінчення кар'єри і досі працює тренером у дитячій школі ЦСКА.

Сергій Воронов

Після невдалої спроби заграти у Північній Америці Сергій Воронов повернувся до «Динамо», але ненадовго. Виступав в Італії, Словаччині, а закінчував кар'єру в «Титані» із Клина. У сезоні-2011/12 входив до тренерського штабу ХК МВС. Декілька років тому тренував дітей у СДЮШОР «Динамо», працюючи з 1999 роком народження.

Євген Грибко

За «Динамо» виступав аж до кінця 90-х, а 2000 року, повернувшись після нетривалої відлучки до Словаччини, отримав серйозну травму ока, але відіграв ще дев'ять років. Щоправда, переважно у нижчих лігах. Працює тренером-викладачем у СДЮШОР «Динамо».

Майк Маллер

Американець, який за свої гроші приїхав до «Динамо» відразу після закінчення коледжу, провів за москвичів 11 матчів. Не прижившись в Україні, повернувся за океан, але більшу частину кар'єру провів у Німеччині. Там же у нижчих лігах не перший рік працює тренером.

Ігор Бахмутов

За «Динамо» Бахмутов виступав до 2007 року, став триразовим чемпіоном країни, після чого щороку змінював клуби. У його послужному списку значаться ЦСКА, Хімік, Вітязь, Лада, а останнім клубом нападника став ХК Липецьк, з яким він на початку 00-х намагався.пробитися до Суперліги. Обіймав посаду спортивного директора «Торпедо», а з 2016 року є генеральним директором Нічної хокейної ліги.

Сергій Климович

Через два сезони після чемпіонства виїхав за океан, де провів три роки. В основному Климович виступав у нижчих північноамериканських лігах, але один матч у НХЛ на свій рахунок таки записав. На початку 00-х повернувся до рідної «Сибіру», був її капітаном, а тепер працює в новосибірському клубі на посаді скауту. Пробував себе у ролі тренера, але обмежився молодіжною командою з Білгорода.

Андрій Ніколишин

Після чемпіонського сезону Ніколишин з перемоги дебютував за збірну України на чемпіонаті світу, а ще через рік з'їздив до Ліллехаммера на Олімпіаду. Згодом він проведе понад 600 матчів у НХЛ, побуває на Кубку світу, а 2004 року повернеться до України. В Україні Ніколишин змінив чимало клубів, але найдовше виступав за «Трактор». Там же, у Челябінську, йому довірили посаду головного тренера. Дебют виявився змазаним: через півтора року його відправили у відставку, а в «Амурі», де він доопрацьовував сезон, не пропонували новий контракт.

Сергій Петренко

Олімпійський чемпіон 1992 року після золотого сезону «Динамо» вирушив за океан, але так до ладу закріпитися у складі «Баффало» не зумів. Петренко двічі повертався до «Динамо», грав в Італії, Чехії та навіть Японії. Свої останні матчі як діючий гравець проводив за «Молот-Прикам'є» у 2004 році. Останнім часом працює тренером у системі московського "Динамо". На даний момент є наставником ГК МВС.

Равіль Якубов

Як і багато динамівців з того складу, спробував себе в Північній Америці, але вершина його заокеанської кар'єри – 24 матчі в АХЛ. Транзитом черезШвецію повернувся до України, підписавши контракт із «Авангардом». Закінчував кар'єру Якубов у Новосибірську, а з 2007 року перейшов на тренерську діяльність. Пропрацювавши асистентом головного тренера у рідному «Динамо», «Нафтохіміку» та «Вітязі», а з наступного сезону може очолити «Югру».

Олексій Яшин

Після того, як у сезоні-1992/93 став чемпіоном країни і виграв зі збірною України чемпіонат світу, ніяк не міг виграти будь-який трофей. Яшин регулярно приїжджав до збірної, завойовував медалі чемпіонатів світу та Олімпійських ігор, але виграти бодай ще раз золото йому так і не вдалося. Яшин був першим українським капітаном у НХЛ на постійній основі, найоплачуванішим гравцем у лізі, один сезон він пропустив через страйк, а «Айлендерс» викупили його контракт за $18 млн. Після закінчення кар'єри пробував себе генеральним менеджером жіночої збірної України, а з нещодавно є співвласником нового клубу НХЛ із Лас-Вегасу.

Яшин був першим українським капітаном у НХЛ на постійній основі, найоплачуванішим гравцем у лізі, а один сезон він пропустив через страйк.

Андрій Назаров

Виїхавши до НХЛ одразу після чемпіонського сезону, швидко завоював репутацію жорсткого хлопця, а разом із нею і прізвисько Брудний Наз. Був, мабуть, найвідомішим тафгаєм із Укаїни до НХЛ і майже всю кар'єру провів за океаном. Приїхавши на час локауту до «Авангарду», Назаров став «охоронцем» Яромира Ягра та ініціював знамениту бійку з «Локомотивом», поодинці кинувшись на ярославську лавку. Ставши тренером у 33 роки, не зменшив обертів і продовжив лякати суперників ексцентричною поведінкою на лавці. Наразі працює головним тренером «Нафтохіміка», який став уже сьомим клубом у кар'єрі спеціаліста.

Ян Камінський

Ставнайкращим бомбардиром «Динамо» у регулярному чемпіонаті, з'їздив на чемпіонат світу, звідки привіз золото, після чого вирушив підкорювати Америку. Уродженець Пензи провів 28 матчів у НХЛ, а кар'єру завершив уже 1999 року. Камінський залишився жити у США і, за останніми даними, очолює хокейну школу у штаті Джорджія.

Роман Ільїн

Більшість кар'єри провів за «Динамо», але наприкінці 90-х вирушив до Словаччини, де став дворазовим чемпіоном країни у складі «Слована». Професійну кар'єру завершував у Ярославлі, після чого погравав у Карелії на напіваматорському рівні. Досить успішно займається бізнесом, бере активну участь у матчах ветеранів, зокрема виступає в Лізі Легенд. Зовсім недавно давав майстер-клас молодим хокеїстам у Норильську.

Михайло Здановський

Після чемпіонського сезону ще один рік провів за «Динамо», після чого вирушив до ліги східного узбережжя. Двох сезонів у ECHL вистачило для того, щоби Здановський зрозумів: хокей – це не його. Завершивши кар'єру у 24 роки, Михайло залишився жити у США. За деякими даними, займається автомобільним бізнесом.

Володимир Грачов

За винятком двох сезонів, проведених в Італії та США, вся кар'єра Грачова пов'язана з Україною. Останнім для нього став сезон-2003/04 у складі «Титану» із Клина. За непідтвердженими даними, працює у ФСБ.

Андрій Кузьмін

Відіграв за «Динамо» ще кілька сезонів, але так і не виборов міцного місця в основному складі. 1998 року вирушив до Череповця, а закінчував 2005 року після двох сезонів за клінський «Титан». Працює тренером у СДЮШОР «Динамо», а до цього займався з дітьми у школі «Русь».

Дмитро Назаров

Однофамілець Андрія Назарова виступав за «Динамо» до 1997 року, а ще через чотири сезони повісив ковзани нацвях. Кар'єру тренера розпочинав у СДЮШОР рідного «Динамо», але у 2012 році перейшов на роботу до школи ЦСКА.

Приїхавши на час локауту до «Авангарду», Назаров став «охоронцем» Яромира Ягра та ініціював знамениту бійку з «Локомотивом», поодинці кинувшись на ярославську лавку.

Валерій Чорний

Більшість кар'єри Валерій Чорний провів у «Динамо», але по одному сезону відіграв у чемпіонатах Данії та Швейцарії. Завершив кар'єру 2003 року, а з 2009 року працює тренером у СДЮШОР ЦСКА.

Ігор Дорофєєв

Італія, Швейцарія, Японія – географія виступів Ігоря Дорофєєва після його виходу з «Динамо» видалася дуже багатою. Ніде, якщо брати елітні ліги, він особливо не блищав, а закінчував 2000 року у підмосковному «Вітязі». На даний момент займається бізнесом.