Дизайн у флексографії як готуютьсямакети
З появою поліграфії термін «дизайн» набув ширшого значення. Сьогодні дизайнер, знайомий із вимогами та специфікою поліграфічного відтворення макета, – це окрема спеціальність, яка потребує певних знань. Не випадково дизайн, як окрема дисципліна, входить до навчальних програм для студентів-поліграфістів. Наприклад, у Московському державному університеті друку імені Івана Федорова навчають за програмою «Технологія та дизайн пакувального виробництва».
До речі, дуже часто в друкарнях посада дизайнера має на увазі не так володіння художніми навичками, скільки знання з додрукарської підготовки макетів (препрес, одним словом).
У поліграфії є універсальні вимоги для препресу, які застосовуються у всіх способах друку, а є специфічні. Флексографський друк, що найбільш широко використовується для друку етикетки та гнучкої упаковки, має тут свої особливості.
У чому вони полягають?
Очевидно, що не можна вимагати від замовників поліграфічної продукції вміння добре розумітися на тому, як друкарня підготує та виконає їхнє замовлення, адже це не їхня робота. А в кожній друкарні, крім того, існують свої специфічні вимоги до макетів та певні обмеження, зумовлені насамперед тим обладнанням, на якому виконується друк та оздоблювальні процеси.
Щоб розібратися в тонкощах дизайну для флексографії, дізнатися, як у друкарнях підходять до процесу створення та підготовки макетів, ми звернулися до друкарні «Друкарський Експрес — Флексографія». Компанія спеціалізується на виробництві самоклеючих, термозбіжних, вплавлюваних і багатошарових етикетках.
Сьогодні у дизайн-студії працює два художники. Оскільки вони працюють у виробничій компанії, їх завдання на етапі створення або доробки макета входить і дотримання певних технологічних параметрів. Для цього з ними проводяться регулярні інструктажі з боку технологів та співробітників відділу препресу.
Ці параметри досить стандартизовані і застосовуються до всіх видів дизайну: це і мінімальний розмір шрифтів, і точна відповідність сумішевих кольорів віялу Pantone, і необхідність вказувати в файлах на наявність окремих шарів лаку або білил. У принципі, ці питання більше належать до компетенції фахівців із додрукарської підготовки. Але як каже Андрій Старіков, головний технолог друкарні, «якщо художники-дизайнери враховують ці параметри ще на етапі створення макета, то у відділі препресу файли буде швидше і простіше підготувати для виведення форм».
А ось безпосередньо зміна дизайну етикетки на новий або розробка, наприклад, етикетки нового виду соку для вже існуючої лінійки – це прямий обов'язок художників.
Взагалі, як каже Олександр Борисов,доопрацьовувати доводиться більше 90% дизайнів, які приносять до друкарні. Зрозуміло, йдеться про багатобарвну продукцію, яка здебільшого друкується друкарнею в 6-10 фарб.
Трудомісткість доробки макетів залежить від їхньої складності: просту кольорову картинку з текстовим блоком можна підготувати за годину. Така швидкість досягається певною автоматизацією. Для цього у «Друковому Експресі — Флексографії» всі машини відпрофільовані, тобто кожна має свій колірний ICC-профіль, що враховує індивідуальні параметри друку. Завдяки цьому конвертацію файлів для подальшого виведення форм можна зробити досить швидко.
Але бувають макети, продовжує Олександр Борисов, де дуже багато різноманітних об'єктів зі складним поєднанням кольорів, і до того ж зроблених, припустимо, в CorelDraw (у друкарні працюють в Adobe Illustrator). Тоді при конвертації об'єкти зникають, і ось тут знову доводиться попрацювати художникам-дизайнерам: вони знову малюють і перефарбовують зображення, щоб можна було без проблем обробити їх у відділі препресу.
Взагалі, в«Друкарському Експресі — Флексографії» художники-дизайнери працюють самостійно і формально не підкоряються ні технологам, ні керівнику препресу. У них свій безпосередній керівник. З колегами консультуються за необхідності. Типова для таких випадків ситуація, коли розробляється термозбіжна етикетка зі складним дизайном. При усадці етикетка обов'язково дасть спотворення, і це необхідно передбачити. Якщо ж клієнт неодмінно хоче побачити текст або малюнок на шийці пляшки – а це найвужче місце і в прямому, і в переносному значенні, то консультація в цьому випадку є обов'язковою.
Якщо ж замовник змінює технологію друку, наприклад, з офсетної на флексографську, тут можуть виникнути проблеми іншого роду. «В останні роки флексодрук зробив дуже серйозний крок уперед у плані якості і вже конкурує з офсетом», – розповідає Андрій Старіков. Так як замовники шукають способи здешевити друк, то охоче розглядають інші можливості виробництва етикетки. І тут ті ж складнощі – із підбором кольору. У цьому випадку у відділі додрукарської підготовки для аналізу кольору використовують спектрофотометр X-Rite.
Дорожче чи дешевше?
Подібні зміни можуть вести як до деякого подорожчання продукції, так і, навпаки, здешевлення. Скажімо, якщо у замовника на макеті однорідне тло або лінії виконані тріадним кольором (cyan, magenta, yellow), то зручніше та вигідніше запропонувати замінити тріаду одним близьким кольором Pantone, що буде дешевшим під час друку. Але буває, що макет, виконаний CMYK, неможливо з точністю повторити через обмеження цієї моделі кольорів. Тоді у друкарні пропонують додати додатковий колір Pantone. «Це, звичайно, призведе до незначного подорожчання, – каже Андрій Борисов, але якість продуктуу цьому випадку однозначно підвищиться».
Про спеціалізоване ПЗ
Для обробки та підготовки макетів до виведення на форми у типографії спеціалізованого програмного забезпечення, типу відомого ArtPro, не використовують. Як стверджує Олександр Борисов, зараз Adobe Illustrator з усіма плагінами володіє таким потужним функціоналом, що він схожий на той же ArtPro – нехай і більш ранніх версій – відсотків на дев'яносто, і тому повністю справляється із завданнями препресу.
Друк та оздоблення
У «Друковому Експресі – Флексографії» експлуатуються п'ять рулонних друкованих флексографських машин європейського виробництва. Найбільша машина друкує десять фарб; у кожній з машин є різні оздоблювальні секції – тиснення (гаряче та холодне), конгрева, трафаретного друку. Офсетного та глибокого друку немає. Втім, за словами Анастасії Мінкіної, холдинг «Друкарський Експрес» має ще одну друкарню – офсетну, на окремому майданчику. Готові етикетки поставляються замовникам у рулонах з висічкою по контуру та без облоя. Ще з фінішних процесів – це досить рідкісне перемотування, яке дозволяє автоматично намотувати етикетки невеликими тиражами, наприклад, від 500 штук (по 10-15 метрів).
Для контролю друку на виробництві використовують звичайний денситометр, за допомогою якого стежать за оптичною щільністю кольорів та величиною розтискування.
Насправді ще на етапі додрукарської підготовки у друкарні орієнтуються на конкретну друкарську машину, яка виконуватиме тираж. Вибір машини залежить, зрозуміло, від типу етикетки та матеріалу, на якому її друкуватимуть, а також від ширини рапорту друку. Барвисть і лініатура валу – ще два показники, які обов'язково беруть до уваги.
Скажімо, для виробництватермозбіжної або вплавлюваної етикетки, які друкуються на тонких плівках, технологія вимагає і контролю натягу матеріалів, та їх охолодження в процесі виробництва, а це однозначно замовлення під певну машину. Якщо в машині є автоприводка, це також необхідно врахувати в готовому макеті за допомогою спеціальних міток.
Якщо ж розподілити всі тиражі, що друкуються в друкарні, за барвистістю, то тут цифри такі: 60% тиражів друкується в середньому в шість фарб (CMYK і додатково один-два кольори Pantone), інші друкуються в сім-вісім фарб і зовсім невелика кількість дев'ять десять. Але переважній більшості клієнтів така максимальна барвистість і не потрібна.
Нове в технологіях
Щоправда, вже виборола собі місце нова технологія – технологія «плоскої точки». Її суть у новому алгоритмі растрування та виведення форм, що передбачає формування стабільних однорівневих точок із плоскою вершиною. Це дозволило розширити відтворення тонового діапазону у світлах та тінях. З появою даної технології «потрапляння» в цвтопробу або макет стало ще ближчим. Технологія розроблена компанією Kodak та називається Flexcel NX, для виведення використовуються відповідні форми Kodak.
Власне за технологією «плоскої точки» у друкарні виробляються форми не для всіх тиражів: по-перше, це не для кожного дизайну потрібно, по-друге, це дорожче на 20-30%. На формах Kodak за новими технологіями в друкарні друкують близько 40% тиражів, для інших використовують форми фірм Dupont, Flint та інших виробників.
Взагалі, на думку Андрія Старикова, оскільки дизайни в своїй масі постійно ускладнюються, технологія «плоскої точки» стає все більш затребуваною. Понад те, досить давно намітилася тенденція у бік збільшення лініатури. «Раніше клієнти не очікували дуже високої якості від флексографії, – додає Анастасія Мінкіна, – а сьогодні виведення форм з лініатурою 175 lpi – практично стандарт, і в друкарні більшість форм (принаймні, для кольорових робіт) виводять саме з таким показником.
Робота із замовниками
У «Друковому Експресі — Флексографії» основну роботу з узгодження доробок та переробок макетів ведуть не фахівці відділу додрукарської підготовки, а менеджери з продажу. І лише у разі потреби до переговорів підключаються співробітники препресу.
Але взагалі, для виключення непорозумінь, у друкарні пропонують клієнтам зробити кольоропробу. Часто це робиться на прохання замовника, але іноді і на вимогу друкарні, якщо менеджер вважає, що макет може бути проблемним. Тиражі з кольоропробою становлять близько 30% від загальної кількості.
Насамкінець треба сказати, що є чимало замовників, які приїжджають безпосередньо на приладку та підписують контрольний відбиток. У друкарні навіть вітають такий підхід, особливо коли необхідно «потрапити» у колір за чужим зразком. Тому що хоч би як добре були відпрофільовані машини, у кожній друкарні вони різні, як і фарби. Саме тому в друкарні спокійно ставляться до бажання замовників бути присутніми на тиражі.