Читати онлайн Вбивство президента Кеннеді
З цієї історії також стирчать ослячі вуха ЦРУ. Навіщо Дуран запрошувати Азкуе та Освальда разом, якщо ті ледь не побилися у консульстві? До того ж жоден із учасників вечірки, яких назвала Гарро де Пас, не згадав Освальда. Дуран відкидала всі спроби пов'язати її з Освальдом в особистому плані. З іншого боку, ЦРУ, як ми пам'ятаємо, вважало, що за допомогою любовного зв'язку Дуран із послом Куби при ООН Лечугою кубинська держбезпека утримала останнього від переходу на бік Заходу. На цьому тлі історія про вербування Дурана Освальда мала, мабуть, теж виглядати досить правдоподібно. Щоправда, ні тоді, ні після ніхто так і не повірив у рудоволосого негра та велелюбного Освальда.
Отже, ЦРУ чудово знало зовнішні дані справжнього Освальда, але ввело своїх колег із ФБР в оману. Пояснення тут може бути лише одне: у ЦРУ не хотіли, щоб ФБР після повернення Освальда з Мексики до США одразу «сіло йому на хвіст». Освальд мав зберігати повну свободу дій. Тільки цим можна пояснити і прямий посадовий злочин, на який зважився ЦРУ: він не вказав у шифруванні у ФБР той факт, що Освальд контактував із Костиковим. Тим часом і ФБР (що відповідало за контррозвідку на території США) та ЦРУ знали, що Костіков є співробітником КДБ. ФБР просто зобов'язане негайно встановити за Освальдом постійне зовнішнє спостереження: людина, що три роки у СРСР, контактує в Мехіко з представником радянської розвідки!
Але на цьому операція із заплутування слідів не завершилася. ЦРУ офіційно попросило військово-морську розвідку надіслати фотографію Освальда, хоча в досьє на Освальда в самому ЦРУ було кілька газетних вирізок про перехід Освальда на бік СРСР, де були фотографії. Та й опис зовнішності Освальда у ЦРУ,як ми переконалися, там. До речі, і військово-морська розвідка без пояснення причин так і не надіслала в ЦРУ фотографію Освальда.
Розуміючи безпорадність подібних роз'яснень, ЦРУ висунула фотографію атлетичного високого американця 35 років, якого резидентура прийняла за Освальда. Це був відставний американський військовий, який на той час справді кілька разів ходив до радянського посольства, де його вважали не зовсім нормальним, бо було не дуже зрозуміло, що йому власне потрібно. Найімовірніше, враховуючи ту обставину, що американці відвідували радянське посольство в Мехіко далеко не щодня, відставний військовий грав роль підсадної качки. Резидентурі ЦРУ була потрібна фотографія будь-якого американця, якого можна було б «плутати» з Освальдом. Поки плутанина розкриється, Освальд був би вже в США, і на пошуки його там ФБР витратило б пару місяців (тим більше, що в очах ФБР випадок цей не був би пріоритетним: контррозвідка не знала про контакти Освальда зі співробітником КДБ Костиковим).
Ось і виходила картина загального незнання. Резидентура ЦРУ у Мехіко нічого не знала про те, що Освальд був у кубинському посольстві. А штаб-квартира ЦРУ у Вашингтоні нічого не знала про прокубінську діяльність Освальда у Новому Орлеані. Контррозвідка ФБР нічого не знала про контакти Освальда в Мехіко з офіцером радянської розвідки (співробітники штаб-квартири ЦРУ тим часом згадували, що відомості про контакт Освальда з Костиковим викликали там велике занепокоєння). І нарешті ніхто не мав фотографії Освальда.