Центр ігрової підтримки
Чи харчуються учні вашого класу у шкільній їдальні?
Так. У школі організовано гаряче харчування для дітей та співробітників
Ні. Їдальня працює, але якість їжі не влаштовує школярів
Діти приносять їжу із собою
У їдальні організовано їдять лише діти з багатодітних та малозабезпечених сімей
Всього проголосувало: 125
Поточний номер
Неможливе можливо, треба лише докласти зусиль
Читайте у наступному номері «Вчительської газети»
Ринок праці – суворе місце для молодих фахівців: найчастіше на одну позицію претендують 15 осіб. Втім, влаштуватися – це ще половина справи, завдання №2 – утриматись. Про значний розрив між здобутими знаннями та необхідними навичками сьогодні говорять уже не лише роботодавці, а й самі випускники вишів. Про ці та інші невтішні висновки Санкт-Петербурзького міжнародного форуму праці – у статті Наталії Алексютіної.
Ще кілька років тому на співбесіді багато абітурієнтів – зауважте, вони вступали до Літературного інституту на кафедру творчості! – не могли відповісти на запитання, коли помер Пушкін. І це не жарт. Це люди дуже освічені, які читають, багато знають. Це дуже обнадіює", - з ексклюзивного інтерв'ю поета, прозаїка і сценариста Євгена Рейна.
Наші програми
Центр ігрової підтримки
педагог-психолог ЦИПР дитячого садка №557
Значним досягненням останнього часу стало запровадження у практику таких нових форм взаємодії освітнього закладу з батьками дітей, які відвідують групи раннього віку, як групи короткочасного перебування, лекотеки, служби ранньої допомоги, ігрові центри підтримки дитини, консультативні пункти.
Однією з таких форм став Центр ігрової підтримки дитини (ЦІПР) – структурний підрозділ дитячого садка №557. ЦИПР будує свою діяльність з урахуванням загальноосвітніх програм дошкільної освіти та здійснює психолого-педагогічну діяльність, спрямовану всебічний розвиток дітей віком від одного року до трьох років з урахуванням сучасних методів організації ігрової діяльності.
Мета роботи Центру ігрової підтримки дитини – розвиток дітей раннього віку на основі використання у практиці виховання сучасних ігрових технологій та адаптація дитини до вступу до дошкільного навчального закладу.
У нашому дитячому садку ЦИПР працює три роки. З 2008 року Центр бере участь у міському експериментальному майданчику під керівництвом Центру дошкільної, загальної та додаткової освіти Федерального інституту розвитку освіти на тему «Виховання та розвиток дітей раннього віку в умовах варіативності дошкільної освіти (організаційно-управлінський аспект)».
До нашого ЦИПРу приходять батьки разом з дітьми 2 рази на тиждень вранці. Групи сформовані з урахуванням вимог положення про організацію ЦИПР із розрахунку не менше ніж на 24 дитини, таким чином у нас працюють 4 групи по 6 пар дітей та батьків.
Заняття, які ми проводимо вЦипрі, мають чітку структуру. Батьки включені у спільну діяльність із дитиною, вони активні учасники, партнери. Саме батьків спрямовано більшість впливів педагога. На занятті мама чи тато допомагають дитині виконати завдання, грають із нею. Батьки беруть участь і в плануванні занять – можуть запропонувати ідеї для проведення занять, педагоги прислухаються до думок батьків та допомагають реалізувати їх.
Центр ігрової підтримки дитини відкрив унікальну можливість нам, педагогам, добре познайомитися із сучасними батьками, дізнатися про потреби сім'ї, вивчити особливості розвитку дитячо-батьківських відносин. Організація спільної ігрової діяльності мами та дитини допомагає нам звернути увагу, скоригувати ранні порушення емоційних відносин між дорослим та дитиною, які, безумовно, впливають на загальний психічний добробут малюка.
Психолого-педагогічна підтримка здійснюється протягом усього року і включає психологічну діагностику дитини двічі на рік, анкетування батьків, збір анамнезу, вивчення дитячо-батьківських відносин, консультування з питань виховання та розвитку дитини в сім'ї, організацію предметного розвиваючого простору.
Традиційно на початку навчального року, коли відбувається перше знайомство з батьками, в одному з пунктів анкети-знайомства сім'я розставляє пріоритети, вказуючи, що для них головне у розвитку та вихованні дитини до трьох років у дитячому садку.
В результаті опитування та спрямованого спостереження за спільною грою мами та малюка ми умовно виділили дві групи батьків, у яких складаються особливі взаємини з дітьми.
І в тому й іншому випадку такий тип виховання призводить до спотворення дитячо-батьківських відносин або убіктривожності та гіперопіки, або усунення від дитини, перекладання виховних функцій на освітню установу.
З одного боку, такий стан справ має об'єктивні причини, зумовлені віковим новоутворенням. Коли малюкові виповнюється один рік, у ситуації руйнування симбіозу матері та дитини йому необхідний перехід до нових стосунків. Саме в цей час виникає нова ситуація розвитку дитини, яка є співпрацею або спільною діяльністю дитини та дорослої.
Це зумовлено тим, що у малюка зростає інтерес до предметного світу, і крім потреби у увазі та доброзичливості з боку близької дорослої дитини починає відчувати потребу ще й у співпраці з дорослим. Батьки повинні бути готові до співпраці, але не всі знають і відчувають, як правильно побудувати розвиваючі малюка взаємини без шкоди його психологічному та фізичному здоров'ю.
У розмові з психологом батьки часто зізнаються, що не розуміють, як грати зі своєю дитиною, вказуючи на те, що все повинно мати кінцеву мету. А яка кінцева ціль у гри? У групі ми спостерігаємо, що коли мама грає з малюком, часто дуже швидко з гри це заняття перетворюється на навчання або діяльність, що вимагає безпосереднього результату, що дає дуже обмежені можливості для отримання досвіду взаємин.
Виходячи з усіх цих обставин, необхідно звернути увагу на організацію умов для розвитку позитивних емоційних відносин між мамою/татом та дитиною, які сприятимуть вирішенню питань здоров'я та розвитку малюка. Два роки роботи Центру ігрової підтримки дитини дозволили виділити умови, що сприяють розвитку взаємодії дорослої та дитини раннього віку. Саме вситуації взаємодії, коли батько орієнтований задоволення потреб дитини, підтримку його інтересу, малюк відчуває власну значимість, усвідомлює свої можливості. У ході такого співробітництва дитина одночасно отримує і увагу дорослого, та її участь у діях дитини, а головне – нові, адекватні способи дії з предметами. Дорослий тепер не тільки дає дитині до рук предмети, але разом із предметом передає спосіб дії з нею.
Ми бачимо, як змінюються наші батьки, як вони засвоюють і починають застосовувати на практиці способи взаємодії з дитиною, які демонструє фахівець на занятті. Батьки стали активнішими у взаємодії зі своїм малюком, звертатися за консультацією до фахівця, вибирати адекватні віку дитини ігри та заняття; не чекаючи дій фахівця, вносити новизну у заняття дитини, пояснювати завдання. Мами стали нашими помічниками та партнерами у справі виховання та розвитку дітей.