Будь-який фінський суд визнає локаут форс-мажором, Контент-платформа
Як ми вже повідомляли, Конфедерація ЛПК Північно-Заходу України звернулася до Федерації фінських лісопромисловців з відкритим листом, у якому висловила серйозне занепокоєння можливими негативними наслідками для української лісової промисловості від тривалої зупинки фінських целюлозно-паперових виробництв. У листі було поставлене пряме запитання: хто компенсує українським лісоекспортерам збитки від фінського локауту?
Треба сказати, що дії Конфедерації ЛПК Північно-Заходу від початку викликали у Фінляндії легкий переполох. За словами виконавчого директора Дениса Соколова, фіни не очікували, що хтось в Україні буде висловлювати невдоволення з приводу їхнього локауту. Страйк та локаут вони розглядали як свою внутрішню справу. Ніхто з фінських лісопромисловців ні тоді, ні зараз не замислювався про те, які наслідки зробив локаут на їхніх українських партнерів. Яка їм справа до того, що зупинилася заготівля деревини, залишилися без роботи та без засобів для існування цілі лісові селища. І раптом втручається якась регіональна організація, організовує гарячу лінію для допомоги лісоекспортерам, намагається їх захистити, намагається загострити проблему на державному рівні. Навіть кола, близькі до уряду Фінляндії, цікавилася «гарячою лінією», кількістю дзвінків та причинами, через які Конфедерація її організувала.
Все як у старій приказці: покупець завжди правий. Наших фірм продавців лісу багато, а покупець один Фінляндія. Усі фінські фірми захищені Асоціацією роботодавців, Федерацією фінської лісової промисловості, Профспілкою паперової промисловості Фінляндії та, зрештою, державою. За наших, вітчизняних лісопромисловців заступилася лишеКонфедерація ЛПК Північного Заходу.
У всій цій історії з локаутом дивним чином проявив себе Союз лісопромисловців та лісоекспортерів України. Він ніяк себе не виявив. Чому? Можливо, це пов'язано з тим, що до нього входять багато компаній, якими володіють фіни. Ну, наприклад, «Новгородські лісопромисловці» минулого року стали
власністю фінського концерну "ЮПМ-Куммене", в якому частина акцій належить фінській державі.
Більше того, виходить, що через Союз лісопромисловців та лісоекспортерів України фінські бізнесмени диктують індикативні закупівельні ціни, на підставі яких розраховуються ставки мит. Справа в тому, що Уряд України передав повноваження щодо встановлення індикативних цін Спілці лісоекспортерів України. А Союз значною мірою фінський. Тепер зрозуміло, чому він мовчить із приводу локауту.
"Локаут частково вигідний для фінської лісової промисловості", - від початку конфлікту зазначають у Конфедерації ЛПК Північно-Заходу. Позитивні ефекти від локауту отримали багато фінських організацій. І профспілки, які досягли підвищення зарплати та покращення умов праці, і бізнесмени, які тепер закуповуватимуть деревину в Україні за нижчою, ніж раніше, ціною. З перших же днів локауту та сама «Стора Енсо», пославшись на надвиробництво та профспілкові обставини, що виникли, оголосила своїм партнерам про зниження закупівельної ціни та обсягів закупівель.
Витрати зазнають українські лісоекспортери. За грубими підрахунками недоставлено близько 1,4 млн. кубометрів деревини на суму приблизно 50 млн. євро. Багато наших підприємств досі не відновили постачання до Фінляндії. Ліс лежить на складах і псується. Лісоруби сидять без роботи.
Локаут став лакмусовим папером, який виявив позиції всіхучасників російсько-фінської торгівлі лісом. Про яке довгострокове інвестування може йтися, коли фіни реальної ціни за деревину на корені не хочуть платити?
– Жодного целюлозно-паперового комбінату чи іншого підприємства з глибокої переробки деревини іноземці в Україні будувати не будуть, – переконаний Денис Соколов. – Їм потрібен лише ресурс. І «Стора Енсо», і «Метліїтто», та інші великі європейські компанії давно говорять про наміри розпочати будівництво ЦПК, але багато років ці наміри залишаються лише на словах та на папері. 1999 року один з українських регіонів підписав з фінською стороною інвестиційну угоду, за якою одразу почали виділятися лісові ресурси. Ресурс досі виділяється і прямим ходом прямує за кордон, а за 6 років так жодної цеглинки не лягло в основу заводу. І таких прикладів по всій Україні можна навести чимало.
"Стора Енсо" обрала Карелію як пріоритетний регіон вкладення інвестицій, оголосила про будівництво там ЦПК потужністю мільйон кубометрів на рік. А навіщо коли карельські підприємства самі відчувають величезний дефіцит сировини? Про те, що новий фінський комбінат там ніколи не з'явиться, говорить і те, що нещодавно «Стора Енсо» ввела до ЦБК-мільйонника в Бразилії, де собівартість тонни целюлози складає всього 90 доларів. А у нас – 300.
Незважаючи на досить обтічний відповідь з Фінляндії, Конфедерація ЛПК Північно-Заходу має намір продовжити переговори зі своїми іноземними колегами. Ну хоча б, щоб виробити цивілізований механізм вирішення подібних ситуацій у майбутньому. Щоб наступного разу локаут не був форс-мажором. Конфедерація сподівається, що її зусилля підтримають державні та бізнес-структури федерального рівня.
А за великим рахунком забезпечити незалежністьвітчизняним лісопромисловцям може лише розвиток глибокої переробки деревини. Що відповів Тімо Поранен
Про наслідки для бізнесу:
«Ми розуміємо Вашу стурбованість щодо впливу локауту на лісоекспортерів Північно-Заходу України, але вважаємо, що диспут був дозволений дуже швидко і, на наш погляд, його вплив на будь-який іноземний бізнес можуть розглядатися як дуже обмежені за часом та за обсягами».
Про зменшення закупівель українського лісу:
Ми хотіли б взяти на себе сміливість запевнити Вас у тому, що можливі несприятливі ефекти хвилювання трудового ринку будуть короткостроковими та скоро зійдуть нанівець».
Про відповідальність фінів:
«Що стосується запиту щодо компаній – членів нашої федерації, то нам видається, що всі укладені контракти поважаються і в цілому зменшення закупівлі лісу в Україні не очікується.
Ми маємо підстави вважати, що основні фінські покупці лісу докладають усіх зусиль до того, щоб обсяги імпорту досягли рівня, закладеного в їхніх бюджетах на 2005 рік.
Незважаючи на неприємності та пов'язані з ними витрати, найбільші фінські покупці зробили все, що могли, для того, щоб отримувати ліс з України відповідно до їх можливостей під час зупинки целюлозно-паперових комбінатів. Ми маємо підстави вважати, що основні фінські покупці лісу докладають усіх зусиль до того, щоб обсяги імпорту досягли рівня, закладеного в їхніх бюджетах на 2005 рік.
Ми також поінформували, що це загальне правило щодо ліквідних контрактів – узгоджені кількості деревини або ціни не були знижені або зменшені у зв'язку з локаутом».
Про юридичний статус локауту:
«Щодо вашого питання про юридичний статус локауту, то, будь ласка,відзначте: трудового диспуту його буде визнано форс-мажором будь-яким фінським судом». як юристи, так і експерти висловлюють загальну думку, що відповідно до фінського торговельного законодавства локаут розглядатиметься як форс-мажор».
Про компенсацію збитків:
«Ви порушили проблему компенсації збитків. На наш погляд, це питання не може порушуватися між асоціаціями та конфедераціями або на абстрактному рівні. Це завжди питання певних контрактів між компаніями, які ведуть бізнес.
Індивідуальні контракти та їх умови між продавцем та покупцем можуть різнитися, але відповідно до нашої інтерпретації, якщо це не передбачено окремо у контракті, локаут є форс-мажором».
Про порушення контрактів:
«У разі порушення контракту збитки можуть бути оцінені та доведено, що вони мали місце, після чого можна вимагати компенсацію збитків через суд від винного у них партнера.
Ми хотіли б, однак, відзначити, що відповідно до нашого розуміння локауту як легального інструменту Євген Тюлюлюкін.