Будівництво льоху при близьких ґрунтових водах - Домашня скарбничка

ґрунтових

На будь-якій дачі обов'язково має бути льох. Можна обійтися без горища, гаража або якихось господарських прибудов, але без льоху на дачі робити нічого, це вам скаже будь-який власник заміської ділянки. Однак раніше в ряді випадків будівництво льоху вважалося неможливим. Одним із таких випадків, найпоширенішим, було близьке залягання ґрунтових вод.

Якщо їхній рівень виявлявся вище двох метрів, то при влаштуванні льоху необхідно було вживати серйозних заходів для його гідроізоляції. А це за відсутності досить надійних і помірно стоять ізоляційних матеріалів, часом, ставало справою настільки клопіткою і витратною, що геть-чисто перекреслювало всі переваги від наявності льоху. До того ж відведення ґрунтових вод із льоху зробити було неможливо.

Небагато допомагали поздовжні похилі канавки глибиною 0,5 м. Вони допомагали сильніше просушувати землю навколо льоху. Але їх треба було чимось накривати, щоб не отримати травми та захистити від скупчення дощових вод. Були й спроби сушити льох припливно-витяжною вентиляцією, але й вона допомагала лише частково.

Тож вогкість у ньому перемогти вдавалося не завжди. Але сьогодні зробити льох при близьких ґрунтових водах не така й проблема. Сьогодні з цим можна впоратися за допомогою багатошарової бетонної основи та гідроізоляцією стін, на основі сучасних матеріалів.

Для початку дно котловану, призначеного для пристрою льоху, потрібно забезпечити шаром матеріалу, який добре вбирав би воду в період її підйому, і також легко віддавав би вологу назад в грунт при зниженні рівня вологості. Таким матеріалом, безумовно, є пісок.

Тому потрібно застелити їм дно котловану так, щоб товщина шарувиявилася не менше 10-20 см.

Поверх цієї вологозатримуючої подушки укладається бетонна основа. Оскільки великого навантаження воно не нестиме, то можна використовувати бетон марки М100. Товщина першої основи – 10 см.

Покладений таким чином бетон буде основою для надійного гідроізоляційного шару. Для його пристрою найкраще використовувати такі сучасні герметизуючі покриття, як гідросклоізол.

Гідросклоізол – покрівельний матеріал, виготовлений на основі склотканини з додаванням негниючих скловолокнистих матеріалів: склополотно, склотканина, що сприяє продовженню терміну експлуатації аж до 15 років.

Хороший результат дає використання широкої гами рулонних гідроізоляційних матеріалів фірми «Техноніколь», що виробляє модифіковані бітумні гідроізоляційні матеріали, що наплавляються нового покоління.

Описані матеріали продаються в рулонах, тому укладати їх краще вздовж котловану. При цьому з усіх чотирьох сторін потрібно залишити великий випуск матеріалу, що дозволить захистити основу від вологи навіть у разі підйому ґрунтових вод вище за рівень першого бетонного шару.

Уклавши гідроізоляцію, приступаємо до влаштування другого бетонного шару. Так як цей шар буде служити дном льоху, йому знадобиться вже більш міцний бетон - бажано М200. Рекомендована товщина другого шару 10-15 см, обов'язково використовувати армуючу сітку.

Наступний крок – зведення стін. Краще, звичайно, щоб вони також були з бетону високої міцності – як мінімум М200.

Завершуючи будівництво льоху при близьких ґрунтових водах необхідно герметизувати шви між стінками і дном льоху. Проникнення вологи можливе навіть у найменші шви між максимально щільно укладеними плитами. Такимкількістю води льох звичайно не затопить, але за відсутності посиленої вентиляції це загрожує його відволоженням, що призведе до погіршення умов зберігання продуктів та їх псування.

Для герметизації найкраще використовувати такий сучасний матеріал, як гідропломба. Це швидка суміш, розроблена спеціально для заробітку протікань. Щоб посилити ефект герметизації нам знадобиться той самий гідросклоізол, який ми залишили виступати над першим шаром бетонного покриття.

Після обробки швів гідропломбою потрібно приклеїти гідроізол до стін льоху за допомогою розігрітої бітумної мастики. Тепер захист льоху від ґрунтових вод зроблено якісно і він надійно захищений від проникнення вологи.

водах

Однак у нього залишається ще одне слабке місце – вхід, через який можуть проникати поверхневі води – дощ, роса, опади після туману тощо. Щоб захистити від них погріб, потрібно навколо входу влаштувати глиняний «замок» глибиною 1 м і шириною 0,5 м. Для надійності поверх замку можна зробити бетонну вимощення. Тепер вашому льоху не страшна ніяка вогкість.