Білогірський Свято-Миколаївський місіонерський чоловічий монастир - Правила паломника
Пам'ятка паломника
взяти із собою пляшечки для Святої води із джерела Святителя Миколая; взяти із собою гроші для пожертвувань, для набуття духовної літератури, ікон тощо; монастир приймає пожертвування у вигляді продуктів харчування, чоловічого одягу, предметів побуту; на паломнику має бути натільний хрест.
Монастир – це особливий світ. Оскільки наш сайт призначений для мирян, зазначимо найнеобхідніше, що слід знати про правила поведінки в монастирі. На території монастиря слід дотримуватися церковного благочестя. Під церковним благочестям слід розуміти ставлення до храму, до святинь, які в ньому знаходяться, ставлення до самого себе як до учасника церковних богослужінь, як до християнина, як до будинку Святого Духа. Церковне благочестя — ставлення до богослужіння, до ікон, до всіх предметів, які так чи інакше пов'язані з християнським віровченням. Церковне благочестя - це система правил, канонів, традицій, прийнятих Православною Церквою.
Звичайно, церковне благочестя починається зі ставлення до храму. Якщо людина приходить до храму з благоговінням, безумовною повагою до святинь, то таку людину приймуть з усією душевною теплотою.
І, звичайно, незалежно від того, чи вміє така людина поводитися в храмі, вона не почуватиметься тут чужою.
Що потрібно знати про правила церковного благочестя
Насамперед, підходячи до храму, православні люди здійснюють хресне знамення та поясний уклін. При цьому дивляться на його святі бані та хрести. Хресне знамення має відбуватися благоговійно. Хрестячись, людина зображує на собі символ Христових страждань за людські гріхи. Тому робити це слід з найбільшим благоговінням та увагою. Недбалевчинення хресного знамення є гріхом.
Гучні розмови та непомірна жестикуляція у храмі не прийняті.
Одяг повинен відповідати підлозі. Жінки повинні бути одягнені у сукні з довгими рукавами або в блузку (також з довгими рукавами) зі спідницею, що закриває ноги. Штани як переважно чоловічий одяг не прийняті. Чоловіки одягають штани (але не шорти) та сорочку. Джинси допустимі, якщо не рвані та не брудні. Взагалі весь одяг повинен бути чистим і охайним. У свята вона може бути і ошатна. Волосся у чоловіків має бути акуратно покладене і пов'язане (якщо довге), щоб не потрапляло на святині, до яких він торкатиметься; у жінок волосся має бути під хусткою. Не вітається яскрава та багата косметика. Не допускається приходити в храм надушеними сильними ароматами, що викликають.
Якщо вам потрібно підійти до священика, можете спитати церковних служителів, де його знайти. Якщо священик перебуває у вівтарі, ви можете попросити церковнослужителя покликати його. Якщо ж священик не може вийти, то ви не повинні засмучуватися чи нарікати на це; коли священик зайнятий підготовкою до богослужіння, не повинен відволікатися.
Коли підійдете до священика, вклоніться йому в пояс і попросіть його благословити вас. Для цього складіть долоні хрестом: праву на ліву, долонями вгору і схиліть голову. Священик осяє вас хресним знаменням. Благословляючи, священик складає пальці так, що вони зображують грецькі букви Іс Хс, отже, Ісус Христос. Отримавши благословення, поцілуйте руку священика, яка благословляє вас, як невидиму руку Самого Христа. Після цього ви можете поставити запитання. Якщо священик поспішає, а ваше запитання є невідкладним, постарайтеся сформулювати його коротко, без зайвих подробиць.
Якщо ви хочетепоговорити зі священиком або сповідатися, то спитайте, коли він зможе це зробити. Бажано домовитись про це заздалегідь.
Звернення до священика
Якщо ви не знаєте імені священика, то скажіть просто - батюшка. Це українська форма звернення, вона чемна, проста і приємна слуху.
Якщо ім'я священика вам відоме, можна назвати його, наприклад «отець Віктор» чи «отець Олександр». Подібна форма звернення можлива і по відношенню до диякона, хоча «батюшкою» його називати не прийнято.
Не прийнято також поширення звернення до священиків «святий отець».
До читців, паламарів та співаків звертаються просто за іменами (імені та по батькові). Прізвища у церкві не використовуються.
Якщо ж це питання, на яке може відповісти будь-який парафіянин, не слід ставити його священикові. З деякими питаннями можна звертатися і до диякона, а також до паламаря чи читця.
Але питання сповіді, покаяння, питання суто особисті, доречно ставити лише пастирю, священикові.
Де б ви не були, скрізь доречно вшанувати священнослужителя, якщо ви зустрілися з ним. Для цього достатньо вклонитися йому, чим ви висловите повагу до сану і Первообразу, тобто Христа. Надворі не обов'язково просити благословення у священика. Але якщо ви хочете, можете це зробити.
Звернення до ченців
Щоб правильно звернутися до насельника монастиря, потрібно знати, що у обителях є послушники, рясофорні ченці, мантійні ченці, схимонахи.
У чоловічому монастирі частина ченців має священичий сан (служать дияконами, священиками).
Звернення у чоловічому монастирі виглядає так.
До намісника можна звернутися із зазначенням його посади («батьку наміснику, благословіть») або звживанням імені («батьку Никон, благословіть»), можливо, і просто «батюшка» (уживається рідко). В офіційній обстановці: "Ваше Високопреподобність" (якщо намісник - архімандрит або ігумен) або "Ваше Преподобня" (якщо ієромонах). У третій особі кажуть: батько намісник, батько Гаврило.
До благочинного звертаються: із зазначенням посади («отець благочинний»), з додаванням імені («отець Павло»), «батюшка». У третій особі: «отець благочинний» («зверніться до отця благочинного») або «батько. (ім'я)».
До духівника звертаються: із вживанням імені («батько Іоанн») або просто «батюшка». У третій особі: «що порадить духівник», «що скаже отець Іван».
Якщо економ, ризничий, скарбник, келар мають священичий сан, до них можна звернутися «батюшка» та спитати благословення. Якщо вони не висвячені, але мають постриг, кажуть: «батько економ», «батько скарбник».
Ієромонаху, ігумену, архімандриту можна сказати: «батько. (ім'я)», «батюшка». До ченця, що має постриг, звертаються: «батько», до послушника – «брат» (якщо послушник у похилому віці – «батько»). У зверненні до схімників, якщо вживається сан, додається приставка «схи» — наприклад: «Прошу Ваших молитов, отче схіархімандрит».