Багатофункціональний таурин
Таурін був виділений в 1827 з бичачої жовчі, у зв'язку з чим і отримав свою назву: «taurus» у перекладі з латині означає «бик». Ця амінокислота представлена у тваринному організмі як вільної незв'язаної форми чи поєднані із жовчними кислотами. Особливої уваги таурину не було, поки дослідники не встановили, що ця речовина регулює внутрішньоклітинний кальцій у серці.
У 70-х роках. минулого століття вчені виявили, що деякі тварини, наприклад кішки, взагалі не можуть існувати, якщо в їжі немає таурину. Можна сміливо сказати, що таурін просто незамінний, т.к. при повній його відсутності в їжі у тварин розвиваються ретинопатія, що веде до сліпоти, а також кардіопатія, що веде до смерті тварин. Практично всі тканини організму – головний мозок, серце, кров'яні клітини, печінка, скелетні м'язи, сітківка ока – містять великі концентрації таурину. Відкриття останніх років показали: таурин одночасно є потужним антиоксидантом, мембраностабілізатором, регулювальником іонних потоків, біоенергетиком, детоксикатором, що попереджає передчасну загибель клітин.
Дибікор – зареєстрований лікарський засіб (Р № 010409), чинним початком якого є таурин (таблетки по 0,25 г). Застосування дибікору у складі комбінованої терапії у хворих з хронічною серцевою недостатністю позитивно впливає на функціональний стан міокарда. Заслуговує на увагу вплив Дібікора на артеріальний тиск. Препарат, не будучи гіпотензивним засобом, сприяє не просто зниженню тиску, а регуляції його коливань протягом доби.
Одна з основних функцій таурину – синтез жовчних кислот. Таурін прискорює утворення таурохолевих кислот, активуючи гени, відповідальні за синтез ензиму7-альфа гідроксилази. Жовч складається переважно з холестерину. Жовчні (холеві) кислоти сприяє засвоєнню жирів та полегшують переробку жиру травними ензимами. Таурін у складі жовчних (таурохолевих) кислот виводить холестерин з організму, знижуючи його концентрацію у крові. Таурін знижує також синтез і секрецію тригліцеридів клітинами печінки (гепатоцитами) і зменшує атерогенний індекс (ставлення ЛПНГ до ЛПВЩ), запобігає накопиченню абдомінального жиру, що вважається найбільш небезпечним для здоров'я, зменшує інсулінорезистентність. Усі перелічені ефекти сприяють профілактиці серцевих захворювань та діабету.
Таурін, проявляючи антиоксидативну дію, захищає організм від порушень з боку міокарда та судин.
Внаслідок боротьби з інфекціями імунні клітини вивільняють вільні радикали – нестабільні кисневі метаболіти, які знищують клітинні мембрани «чужинців» та вбивають їх. Але ті ж вільні радикали здатні пошкоджувати власні тканини тварини. При нормальному рівні таурину в організмі він сприяє зменшенню надлишку вільних радикалів.
Дослідження показали, що він знижує кров'яний тиск та нівелює негативний вплив високого споживання солі. Таурін захищає серце ще й тим, що впливає на осмотичний тиск, який може порушуватись при зміні електролітів. Надлишок кальцію може швидко призвести до некротичних змін у клітині – цьому протистоїть таурин. Крім того, таурін регулює баланс натрію та калію в серцевих волокнах, підтримуючи тим самим роботу серця.
За даними епідеміологічних досліджень, було виявлено зв'язок між споживанням таурину з їжею (а це в основному рибна дієта та споживання морських продуктів) та смертністю від коронарних захворювань серця.чим більше людина споживає таурін, тим менша ймовірність смерті, причиною якого можуть бути порушення з боку кардіоваскулярної системи. Таурін – необхідний елемент живлення. Регулярне споживання таурину – це профілактика цілого ряду захворювань, що виникають при дефіциті цієї сульфокислоти.
Існують ситуації, за яких необхідно споживати додаткову кількість таурину, коли організму потрібна допомога. Так, наприклад, критичним є момент, коли міокард втрачає таурин і одночасно знижується його концентрація у крові. У людини ризик розвитку подібних подій може виникнути при серцевій недостатності чи опроміненні великими дозами радіації. Дефіцит таурину в організмі спостерігається також при цукровому діабеті. Прийом таурину в таких випадках дозволяє стабілізувати перебіг хвороби, уникнути несприятливого результату та збільшити тривалість життя.
Метаболічний синдром та діабет
У 25% людей чутливість організму до інсуліну знижена, тому підшлункова залоза змушена виробляти підвищену кількість гормону. Інсулінорезистентність - одна з причин виникнення метаболічного синдрому, для якого характерні також відкладення жиру в ділянці талії, підвищений рівень ліпідів та холестерину в крові та інші порушення обміну речовин. Відомо, що метаболічний синдром є основним фактором ризику серцево-судинних захворювань, таких як гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, атеросклероз судин нижніх кінцівок, хронічна ішемічна хвороба, захворювання органів травлення.
Таурін грає значну роль терапії вищевказаних захворювань. При серцево-судинній недостатності його прийом сприяє зменшенню застійних явищ у малому та великому колікровообігу, знижує внутрішньосерцевий діастолічний тиск, збільшує скоротливість міокарда (підвищує максимальну швидкість скорочення та розслаблення, покращує індекси скоротливості та релаксації).
За даними кількох клінічних досліджень, таурин здатний ефективно знижувати рівень глюкози в крові у хворих з цукровим діабетом (ЦД) II типу як до їди, так і після нього. При цьому більшість хворих відзначили покращення загального стану, зникнення сухості в роті, зменшення спраги, припинення шкірного та генітального свербежу, поліпшення гостроти зору, зменшення болю в ногах та в ділянці серця, підвищення працездатності. Ніхто з хворих не відзначив побічних ефектів препарату та алергічних реакцій. При монотерапії таурином ЦД II типу 20-30% пацієнтів досягали ідеальної компенсації вуглеводного обміну. У ряду пацієнтів, які спочатку отримували комбіновану терапію цукрознижувальними препаратами з таурином, через три місяці лікування спостерігалося достовірне зниження рівня глюкози в крові через дві години після їди. Зниження глікемії під впливом таурину поєднувалося зі зменшенням резистентності до інсуліну, причому, чим вище були вихідні порушення, тим чіткішою була позитивна динаміка.
Ефект таурину сприяє профілактиці діабетичних ускладнень, включаючи нейропатію (дегенерацію нервів), ретинопатію (сліпоту) та хронічну серцеву недостатність.
Таурін необхідний обміну речовин кожної клітині будь-якого органа. У цьому сенсі він незамінний. Висока потреба таурину для нормального розвитку людини, починаючи з внутрішньоутробного розвитку та до похилого віку. Після пологів концентрація таурину в жіночому молоці протягом першої доби зростає в кілька разів. Після того як вченими було встановлено, що відсутність таурину приштучне вигодовування немовлят призводить до порушення розвитку м'язів і центральної нервової системи, у молочні суміші стали додавати таурин.
Таурін покращує показники скоротливості міокарда та гемодинаміку. На тлі його прийому зникає задишка у денний та нічний час. Хворі відзначають зникнення болю в серці, збільшення працездатності. Терапія таурином веде до поступової нормалізації артеріального тиску та зниження маси тіла, причому останній показник є чи не найважливішим у терапії ЦД, ускладненого серцево-судинними захворюваннями. Таким чином, застосування таурину, як у моно-, так і в поєднаній терапії при цукровому діабеті та серцевій недостатності, призводить до нормалізації вуглеводного та жирового обміну, що значно покращує перебіг цих захворювань.
Позитивний ефект таурину виявлено також при неалкогольній жировій хворобі печінки (гепатити, цироз печінки та ін.). Прийом дибікору збільшує кровотік у печінці, зменшує активність цитолітичних ферментів, покращує клінічний перебіг основного захворювання. Препарат ефективний і в тих випадках, коли лікування гормонами або іншими гепатопротекторами є безрезультатним.