Антибіотики, Клуб «Український тхір»
Антибіотики - препарати, що вибірково пригнічують зростання або діють згубно на мікроорганізми. Коли необхідне застосування антибіотиків - все "ЗА" та "ПРОТИ"
Дія антибіотиків на мікробну клітину різноманітна: одні діють на клітинну стінку, інші на цитоплазматичну мембрану, треті – на структури клітини, що відповідають за синтез білка (рибосоми) тощо. протипухлинні. До першої групи належать препарати груп пеніциліну, цефалоспорину, тетрацикліну, левоміцетину, макролідів, аміноглікозидів та ін.
Відкриття антибіотиків відбулося в 1928 Олександром Флемінгом (цвілевий грибок пеніцилін), але масові дослідження почалися тільки в 1940 році. На сьогоднішній день існує величезний вибір антибіотичних препаратів, що дає можливість лікарям підбирати схеми лікування для кожного пацієнта індивідуально.
Дуже часто доводиться стикатися з власниками, які не хочуть з низки причин давати своїм тваринам антибіотики (шкідливо, багато побічних дій, дисбактеріоз тощо), при раціональному застосуванні цих наслідків можна не побоюватися. При призначенні антибіотиків лікар завжди оцінює стан тварини, тяжкість процесу, можливі побічні дії, вид збудника інфекції. Ці препарати призначаються при всіх запальних захворюваннях, гнійних та септичних процесах, загрозі інфікування, при порожнинних операціях. Так як практично всі антибіотики мають тропізм до органів (накопичуються в певних органах і тканинах), то це дозволяє придушувати запалення локально, не суттєво шкідливого впливу на весь організм тварини.
Інодівиникають ситуації, що призначений антибіотик не має належного лікувального ефекту навіть після закінчення курсу лікування, препарат змінюють і все повторюється наново: ефекту немає, а побічні дії накопичуються. Щоб уникнути подібної ситуації в нашій клініці роблять відбір матеріалу для посіву на живильні середовища з наступним підтитруванням (визначення чутливості) до антибіотиків. Це дозволяє уникнути ряду лікарських помилок та зробити лікування найбільш успішним.
Антибіотики за своїм складом можуть бути природними, напівсинтетичними та синтетичними. Синтетичні антибіотики, як правило, мають імунопригнічуючу дію, тому має сенс принагідно призначати імунокоректуючі препарати.
Так як антибіотики дуже серйозні препарати, то лікар повинен мати належну кваліфікацію і гарне знання фармакології. Категорично не можна займатися самолікуванням, це може призвести до плачевних наслідків; не можна на власний розсуд скасовувати препарати, призначені лікарем, змінювати або скорочувати курс лікування (це може призвести до виникнення стійкості мікроорганізмів), проводити зміну антибіотика. Цим має займатися лише лікар.
Хочеться сказати кілька слів про побічні дії антибіотичних препаратів та про методи їх усунення. Хіміотерапевтичні препарати можуть чинити токсичну та алергію, особливо при повторному введенні, змінювати нормальний склад мікрофлори кишечника з ризиком розвитку супутньої інфекції, сприяти виникненню стійких до антибіотиків штамів (видів) мікроорганізмів. Щоб уникнути та профілактувати перелічені побічні дії, необхідно повідомити лікаря про точну дату захворювання тварини, чи було проведено якесь лікування та якими препаратами, курс препарату тадозу, чи виявлялися побічні дії. Іноді буває дуже складно отримати від власника необхідну для лікаря інформацію, краще якщо перед походом до лікаря власник чітко сформулює питання, буде готовий до додаткових методів дослідження і візьме з собою всі дослідження та призначення, якщо вони проводилися раніше.
Для відновлення нормальної мікрофлори кишечника після проходження курсу антибіотиків обов'язковим є застосування пробіотичних препаратів, таких як «Лінекс», «Біфідумбактерин», «Лактобактерин», «Біфітрилак» тощо.
Якщо власник буде чітко дотримуватися вказівок лікаря, дотримуватись призначення та інформувати лікаря про стан тварини, це допоможе швидше вилікувати Вашого вихованця.
Не варто боятися застосовувати антибіотики, адже багато випадків, коли без них не обійтися, треба застосовувати їх правильно і в розумних дозах.