Ампіцилін – інструкція, застосування дітям, ціна, таблетки, капсули

Ампіцилін: інструкція із застосування та відгуки

Латинська назва: Ampicillin

Код ATX: J01CA01

Діюча речовина: ампіцилін (ampicillin)

Виробник: Sanavita Gesundheitsmittel (Німеччина), BELUPO d.d. (Республіка Хорватія), Синтез, ВАТ (Україна), Красфарма (Україна), АБОЛмед, ТОВ (Україна), Дальхімфарм (Україна), Оновлення ПФК (Україна), Борисівський завод медичних препаратів (Республіка Білорусь)

Ціни в аптеках: від 19 руб.

ампіцилін

Ампіцилін - антибіотик, що пригнічує синтез клітинної стінки мікроорганізмів, активність якого проявляється щодо багатьох грамнегативних та грампозитивних бактерій.

Форма випуску та склад

Лікарські форми: таблетки, капсули, порошок для приготування суспензії або розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення.

Таблетки та капсули препарату по 250 мг, в комірковій упаковці 10 або 20 штук. Порошок продається в банках помаранчевого скла по 60 г. Він має специфічний запах, білого кольору з жовтуватим відтінком, має солодкуватий присмак.

Діючою речовиною у складі всіх лікарських форм засобу є ампіцилін. Порошок також містить ванілін, цукор та інші наповнювачі.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Ампіцилін є антибактеріальним антибіотиком широкого спектру дії. Діюча речовина незворотно зв'язується з бактеріальними транспептидазами, які беруть участь у біосинтезі пептидогліканів (компонентів клітинної стінки бактерій), що і зумовлює протибактеріальний ефект препарату.

Ампіцилін відрізняється активністю до грампозитивних аеробних бактерій – Enterococcus spp. (включно з Enterococcus faecalis), Staphylococcus spp. (за виняткомштамів, що продукують пеніцилінази), Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae (за винятком штамів, що продукують пеніцилінази), Streptococcus spp. (Гр. viridans), Bacillus anthracis, Listeria monocytogenes, Erysipelothrix rhusiopathiae, Corynebacterium diphtheriae, до грамнегативних аеробних бактерій - Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Bordetella pertusossemsеmеmsyм, , Escherichia coli, Helicobacter pylori, Salmonella spp. , до деяких анаеробів - Peptococcus spp., Clostridium spp., Prevotella melaninogenica, Peptostreptococcus spp.

Ампіцилін руйнується під впливом пеніциліназ, що виробляються мікроорганізмами.

Неактивний щодо таких пеніцилінозапродукуючих штамів: Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus spp., більшості штамів Enterobacter spp., Klebsiella spp. та Bacteroides spp. (включаючи Bacteroides fragilis), а також всіх штамів Clostridium difficile та Pseudomonas aeruginosa.

Фармакокінетика

При пероральному прийомі абсорбція швидка, висока. Максимальна концентрація прийому внутрішньо ампіциліну в дозі 500 мг становить від 3 до 4 нг/мл. Час досягнення Сmах - 2 години. Приблизно 20% зв'язується із білками плазми. Біодоступність – 40%.

Максимальні концентрації після внутрішньовенного введення ампіциліну в дозі 1000 мг та 2000 мг становлять відповідно 0,04–0,071 мг/мл та 0,109–0,15 мг/мл. При внутрішньом'язовому введенні 1000 мг максимальна концентрація ампіциліну змінюється в межах 0,008-0,037 мг/мл. Близько 28% зв'язується із білками плазми.

Діюча речовина рівномірно розподіляється в тканинах і органах організму, в терапевтичних концентраціях виявляється в перитонеальній, плевральній, синовіальній,амніотичній рідині, лікворі, шкірі, підшкірній клітковині, слизовій оболонці кишечнику, сечі (високі концентрації), жовчному міхурі, кістках, легенях, жовчі, тканинах жіночих статевих органів, слині, придаткових пазухах носа, бронхіальному секреті, рідини середнього запалення). Майже не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, проте у разі запалення мозкових оболонок проникність зростає.

Період напіввиведення становить приблизно 60 хвилин. Ампіцилін екскретується в незміненому вигляді нирками і частково через кишечник, а у жінок, що годують, - з грудним молоком. Протягом перших 8 годин нирками виводиться 75-85% діючої речовини, при цьому діагностуються дуже високі концентрації незміненого ампіциліну. Не кумулює при повторних вступах. Видаляється при гемодіалізі.

Показання до застосування

Захворювання, які були спричинені змішаними інфекціями:

  • Пневмонія;
  • Бронхопневмонія;
  • Абсцеси легень;
  • Ангіна;
  • Перитоніт;
  • Холецистит;
  • Сепсис;
  • Гонорея;
  • Кишкові інфекції;
  • Післяопераційні інфекції м'яких тканин;
  • Інфекції сечових шляхів, спричинені кишковою паличкою, ентерококом, протеєм;
  • Інші інфекції, спричинені чутливими до ампіциліну мікроорганізмами.

Протипоказання

Згідно з інструкцією, Ампіцилін не призначається при підвищеній чутливості до діючої речовини, інфекційному мононуклеозі та порушення функції печінки.

Інструкція по застосуванню Ампіциліну: спосіб та дозування

Препарат рекомендують застосовувати після визначення чутливості мікрофлори.

Таблетки Ампіцилін приймають внутрішньо незалежно від їди.

При прийомівнутрішньо для дорослих разова доза становить 250-500 мг, кратність прийому – 4 рази на добу. Дітям з масою тіла до 20 кг – по 12,5-25 мг/кг кожні 6 годин.

Для внутрішньом'язового внутрішньовенного введення разова доза для дорослих становить 250-500 мг кожні 4-6 годин. Для дітей разова доза становить 25–50 мг/кг.

Максимальна добова доза для дорослих при прийомі внутрішньо – 4 г, при внутрішньом'язовому та внутрішньовенному введенні – 14 г.

Тривалість лікування препаратом залежить від ефективності терапії та тяжкості захворювання.

Побічна дія

Можливі негативні реакції організму: кропив'янка, висипання на шкірі, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, кон'юнктивіт, риніт, лихоманка, ексфоліативний дерматит, артралгія, стоматит, дисбактеріоз, гастрит, біль у животі, діарею, нудоту.

Передозування

Симптоми: ознаки токсичної дії на центральну нервову систему (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю), діарея, нудота, блювання, порушення водно-електролітного балансу (внаслідок діареї та блювання).

Лікування: показано промивання шлунка, призначаються активоване вугілля, препарати для підтримки нормального водно-електролітного балансу, сольові проносні, симптоматична терапія. Виводиться за допомогою гемодіалізу.

особливі вказівки

У період застосування Ампіциліну необхідний регулярний контроль картини периферичної крові, функції печінки та нирок.

При використанні підвищених доз препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю може спостерігатися токсична дія на центральну нервову систему.

При лікуванні сепсису в деяких випадках можливий розвиток реакцій бактеріолізу.

Застосування при вагітності та лактації

При вагітності препарат слід застосовувати з обережністю у випадках, якщо потенційна користь матері перевищує передбачуваний ризик для плода.

У період лактації препарат застосовувати протипоказано. За необхідності проведення терапії слід припинити грудне вигодовування.

Застосування у дитячому віці

Таблетки Ампіцилін дітям протипоказано застосовувати у віці до 4 років.

З обережністю слід призначати розчин для внутрішньом'язового та внутрішньовенного введення Ампіцилін дітям віком до 1 місяця.

При порушеннях функції нирок

При нирковій недостатності (важких порушеннях функції нирок) слід застосовувати з обережністю.

При порушеннях функції печінки

При печінковій недостатності препарат застосовувати протипоказано.

Лікарська взаємодія

У розчині ампіцилін та аміноглікозиди фармацевтично несумісні. При необхідності одночасного застосування неприпустимо змішувати зазначені препарати в одному інфузійному середовищі або одному шприці. При внутрішньовенному введенні їх слід вводити окремо з дотриманням певної послідовності та максимально можливого часового інтервалу між інфузіями (ін'єкціями) або з використанням окремих внутрішньовенних катетерів. При внутрішньом'язовому введенні препарати слід вводити до різних ділянок тіла.

Абсорбція сповільнюється та знижується при спільному прийомі їжі, антацидів, проносних засобів та глюкозаміну, підвищується – у комбінації з аскорбіновою кислотою.

При одночасному прийомі ампіциліну та бактерицидних антибіотиків (включаючи цефалоспорини, аміноглікозиди, ванкоміцин, рифампіцин, циклосерин) спостерігається синергідний ефект, ампіциліну та бактеріостатичних препаратів (хлорамфенікол, макроліди,тетрацикліни, сульфаніламіди, лінкозаміди) – антагоністичну дію.

Посилює дію непрямих антикоагулянтів (пригнічує кишкову мікрофлору, знижує синтез вітаміну К, протромбіновий індекс). Знижує ефект від прийому естрогеновмісних пероральних контрацептивів (слід використовувати додаткові способи контрацепції), етинілестрадіолу (підвищується ймовірність розвитку кровотеч «прориву»), лікарських препаратів, в результаті метаболізму яких відбувається утворення параамінобензойної кислоти.

Алопуринол, діуретики, фенілбутазон, оксифенбутазон, нестероїдні протизапальні препарати, засоби, що блокують канальцеву секрецію, спричиняють підвищення концентрації ампіциліну внаслідок зниження канальцевої секреції.

Підсилює всмоктування дигоксину.

При використанні ампіциліну в поєднанні з алопуринолом зростає ймовірність розвитку висипу на шкірі.

Ампіцилін підвищує токсичність та зменшує кліренс метотрексату.

Аналогом Ампіциліну є Ампіцилін тригідрат.

Терміни та умови зберігання

Зберігати при температурі, яка не перевищує 25 °C, у сухому місці, недоступному для дітей.

Термін придатності – 2 роки.

Умови відпустки з аптек

Відпускається за рецептом.

Відгуки про Ампіцилін.

Відгуки про Ампіцилін здебільшого включають інформацію про застосування препарату при гаймориті та ангіні. При тяжкому перебігу цих захворювань призначаються ін'єкції «чистого» ампіциліну чи його поєднання з сульбактамом. Також засіб використовується при терапії пієлонефриту, циститу, інфекційних захворювань вуха, горла, пазух носа.

Відгуки пацієнтів свідчать, що ампіцилін рідко викликає побічні ефекти – лише деякі пацієнти повідомляють про появунудоти, блювання, розлади випорожнень, висипу та сверблячки.

Ціна на Ампіцилін в аптеках

Орієнтовна ціна на Ампіцилін становить 20 руб. за 10 пігулок 250 мг.