6.2.3. ФОСФАТУВАННЯ ПОВЕРХНІ І ВИКОРИСТАННЯПЕРЕТВОРЮВАЧІВ РЖАВЧИНИ
У реставраційній практиці для чорних металів широко застосовують фосфатування як один із надійних способів захисту поверхні металу. Фосфатування призводить до утворення на поверхні металу тонкої (5-50 мкм) дрібнокристалічної плівки, що складається з нерозчинних солей заліза, марганцю або цинку. Залежно та умовами освіти колір фосфатних покриттів від сірого до чорного.
Фосфатний шар має гарні ізоляційні властивості, що перешкоджає виникненню на поверхні металу електрохімічної корозії. Фосфатний шар має гарне зчеплення з поверхнею металу, але досить пористим, що дозволяє наносити на нього захисні лакові або воскові покриття. Фосфатування не порушує оздоблення предмета - вороніння, чорніння, міднення, золочення при цій обробці зберігаються.
Перед фосфатуванням поверхню металу слід очистити, проте допускається наявність тонких слідів іржі. Сліди свіжої іржі рекомендується видалити 3-5% розчином сірчаної кислоти з подальшим промиванням і обробкою розчином соди.
Для отримання міцного і рівного фосфатного покриття поверхню металу необхідно спочатку активувати в розчині наступного складу, %:
Ортофосфорна кислота - 55
Фторид натрію - 2
Короткочасне занурення (3-5 хв) предмета в даний розчин знімає з поверхні сліди інгібування та пасивування та активізує метал. Після активації предмет промивають водою, а потім слідує власне фосфатування.
Фосфатування проводять у гарячих та холодних розчинах, склади яких та умови застосування вказані в табл. 26.
Таблиця 26. Розчини для фосфатування поверхні чорних металів