3. МОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ - Психологія як наука - Богуславський
Спрямованість особистості та стиль
мови.. У мові розкривається
спрямованість особистості: її інтереси, потреби, переконання.
розмов людини. По-друге, до предмета своїх інтересів чоло-
століття повертається багаторазово й у думках та у спілкуванні. Розповідь про
цікавому для особистості лексично багатше і емоційно вислови-
Тісний зв'язок між мисленням і мовою дозволяє зрозуміти, що в
мовних властивостях особистості відображається ціла низка особливостей "її
мислення. Так, образному мисленню відповідає образне мовлення.
Понятійне мислення пов'язане з великою узагальненістю мови, з ло-
ної, а не образною доказовістю міркування.
Мовні властивості особистості залежить від завдань, вирішення яких
постійно спрямована розумова діяльність. Завдання передати
знання, розкрити у мовному спілкуванні протягом свого розумового
процесу в розгорнутих логічних формах шліфує форми вираження
мислення у слові. Звичка усвідомлювати питання " про себе " , тобто.
мислити у внутрішній мові, нерідко призводить до того, що при ж-
ланії висловити свої
268 думки виявляється важко встановити контакт зі слуха-
абсолютно ясна для того, хто говорить, не сприймається ау-
диторією. У цих випадках кажуть, що мова не розкривається.
ет'думка, а "закриває" її.
Для характеристики культурного рівня людини суттєве
значення має стиль мови, тісно пов'язаний із спрямованістю
особи. У стилі промови відображені особливості розумової та '
трудової діяльності, специфіка його професії. Са-
мим нижчим стилем мови є неорганізований розмовний
стиль мови, у якому той, хто говорить, вживаєнеточні слова та
висловлювання, багато вигуків і слів-бур'янів. Культура мови
низька. Прикладом такого стилю може бути мова Чубукова з
п'єси А. П. Чехова "Пропозиція": "Голубку моя. Я так радий
та інше. Ось саме тощо. Давно хотів. Це було
моїм постійним бажанням". Стиль цей бідний словами і мислячи-
рясніє жаргонними виразами.
На основі розмовної діалогічної мови виникає і набагато
більш високий стиль, який можна назвати образно-емоційним.
ним. Для цього стилю характерні чистота мови, образ-
ність виразів, точна передача думки і слова без вико-
вання наукової термінології.
Науково-діловий стиль мовлення склався внаслідок впливу на р
азгтлго р н ьП7
пйсь м е н н і та монологічного мовлення.
Цей стиль мови більш сухий, менш багатий на образні вирази.
Для нього характерне включення великої кількості наукової
У всіх трьох мовних стилях виражається професійна дія-
ність людини. Це позначається на підборі слів (лексиці),
характері порівнянь, образів.
Мова не тільки спілкування, а й процес взаємної дії лю-
дій, що у процесі спілкування. Тому, харак-
терізуючи мовні властивості особистості, важливо відзначити не тільки
ті якості, які проявляються в активному мовному впливі.
тві, коли людина говорить, але й ті, що характеризують
його як слухача. Риси, що характеризують людину як слуха-
теля, виникають як синтез особливостей його сприйняття, уни-
манія та мовної діяльності. Уважний слухач спосо-
бен зрозуміти мова, звернену до нього, і реагувати у відповідності
щодля нього цікавить, і не помічає того, що
об'єктивно важливо, але не важливо для нього.
Морально-вольові якості особистості, темперамент та мова. У
мови виявляються морально-вольові якості особистості. Оцінюючи
розмову з людиною, завжди можна відзначити, чи говорив він уве-
ренно, переконано чи невпевнено. Приховати ставлення до висловлюва-
моєму важко навіть майстерному оратору. Робість, шанобливість,
нахабство, повага, як і багато інших відно-
269 ні риси характеру, розкриваються у змісті та
інтонаційного забарвлення висловлювань людини. Важливим моментом
є вольова саморегуляція мови. Виступаючий
зазвичай не тільки каже, але одночасно і слухає себе як
б із боку. Оратор повинен вміти подумки поставити себе на
місце слухачів і відповідно з цим спрямовувати силу сво-
його голоси та емоцій, знаходити та відбирати такі слова, які
б найбільш переконливо для слухачів даної аудиторії виро-
жали його думку. А. М. Горький у спогадах про В. І. Леніна
відзначав "злитість, закінченість і прямоту" мови Володимира
Ілліча. У найважчій обстановці, в період ворожих випадок.
дов проти партії більшовиків, В. І. Ленін "говорив гаряче,
але значно, спокійно".
Не менший вплив мають на промову почуття людини. Завжди
можна побачити, чи захопила мова самого оповідача-, або, на-
борот, він байдужий і байдужий до сказаного. Слухач
відразу помічає, коли самому, хто говорить, стає нудно.
Переживання лектора викликають переживання слухачів у відповідь.
Ось чому в педагогічному процесі емоційна подача ма-
теріалу, захопленістьвчителі такі необхідні: вони передаються
школярам. Емоційно-виразне мовлення - одне з самих
дієвих засобів, здатних запалити і дітей та дорослих.
Н. І. Красногорський писав: "У людини тип вищої нервової дія-
не може бути встановлений без виявлення особливостей
мовної діяльності" 1.
Темп мови та відносна сила голосу пов'язані зазвичай із силою.
. збудливого процесу. Ритм промови, особливо його з-мення
відповідно до вимог обстановки (читання в обмеженій-
ні відрізки часу), свідчить про рухливості нервових
процесів. Емоційність здавна приймається психологами за
показник темпераменту. Спостерігаючи за переліченими якості-
ми мови, вчитель може скласти думку про типологічні осо-
Інші новини на тему:
Будь ласка, розмістіть посилання на цю сторінку на своєму веб-сайті: