13. Глобалізація: сутність, визначення, виміри. Небезпеки та переваги глобалізації.
Глобалізація – це процес формування та розвитку єдиного світового економічного (переважно фінансового) та інформаційного простору, що забезпечує прискорення оборотності капіталу та впровадження нових ідей. Глобалізація є найвищим етапом інтернаціоналізації.
Найчастіше глобалізація характеризується як новий рівень інтегрованості, цілісності та взаємозалежності світу. Глобалізація – це сукупність всіх процесів, з яких відбувається інкорпорація населення планети у єдине світове співтовариство, глобальне співтовариство.
Основні характеристики глобалізації:
- об'єктивне посилення проникності міждержавних кордонів
- зростання обсягів та інтенсивності трансдержавних, транснаціональних потоків каїталів, інформації, послуг та ресурсів
- посилення недержавних регуляторів світової економіки та міжнародних відносин
- виникнення «ідеології глобалізації» - сукупності взаємозалежних постулатів, покликаних обґрунтувати одночасно благо і неминучість тенденцій, що сприяють об'єднанню світу під керівництвом його цивілізованого центру, під яким мається на увазі США та «група семи» (за ідеєю «велика вісімка, але не включати ж суду України») ?»)
- примусовий експорт демократії в «атлантичному варіанті», іноді силовими заходами
- формування віртуального простору електронно-комунікаційного спілкування
- підвищення ролі недержавних регуляторів світової економіки та міжнародних відносин
На світове співтовариство впливають шість фундаментальних чинників: військова міць, багатство, хаотичний розвиток, пошук ідентичності, боротьба економічну справедливість, збільшення чисельності населення.
Глобалізація світу у XXI столітті- Ключова тенденція світового розвитку, яка є породженням ринкової цивілізації. У цьому процесі необхідно розрізняти дві сторони: дедалі тіснішу інтеграцію країн у єдине світове співтовариство, становлення єдиного центру («світового уряду»), контролює перебіг подій планети.
До передумов економічної та політичної інтеграції слід віднести НТР у різних сферах суспільства та зростаючу потребу в ресурсах, властиву сучасному суспільству.
До позитивних наслідків слід зарахувати:
- доступність товарів, послуг та інформації
До негативних наслідків слід зарахувати:
- Збільшення ризику глобальної екологічної катастрофи
- Наростаючу диспропорцію між рівнем розвитку різних регіонів планети і зростання міжнародної напруженості, що випливає з цього.
- стирання різноманіття культурних моделей, носіями яких раніше були окремі країни та народи, і нав'язування однієї моделі, пов'язаної з цінностями євроатлантичної цивілізації
Глобалізація світової економіки– це збільшується взаємозалежність економік різних країн світу внаслідок зростання транскордонних товарів чи послуг, експорту капіталів, інтенсивного обміну інформацією та технологіями, міграції робочої сили. Процес глобалізації розпочався у 60-х роках XX століття з бурхливим розвитком НТР. Наприкінці 90-х він вступив у свою зрілу стадію. На цій стадії відбувається «прання національних кордонів», а світова економіка поступово набуває загальної основи, головними складовими якої є:
- Глобальна фінансова система
- побудована на узгоджених правилах система міжнародної торгівлі
- єдиний інформаційний простір, що формується
Наприкінці 90-х у світі сформувалосярух антиглобалістів. Його учасники пропагують альтернативні шляхи розвитку світової економіки, влаштовують маніфестації, нерідко екстремістського характеру, у період проведення конференцій Всесвітнього економічного форуму, Самітів Великий 8 та ін.
Закономірною реакцією світової спільноти на тенденції глобалізації є регіоналізація. Вона проявляється у різних формах:
- створення економічних та політичних спілок (ЄС, НАФТА)
- боротьба збереження економічної, політичної, культурної ідентичності.